Вітаємо!
Ви відвідали персональний блог Запорізької міської
бібліотеки - філії №10
ЦБС для дорослого населення. Наша мета - бути сучасним науково - просвітницьким та культурно - інформаційним закладом.
Ми стверджуємо, що одним з найбільших творінь людської культури є книга.
І тому найголовнішими в культурі будь - якої країни, як би це не здавалося для когось дивним, - є бібліотеки.

субота, 13 лютого 2016 р.



    В гостях у бібліотеки.

 ЦБС для дорослого населення
Методико - бібліографічний відділ
Семешко В.Г.
Ми знову  «десантуємось», цього разу в бібліотеку  імені Тараса Шевченка. Це саме  в  центрі  однойменного   мікрорайону. Серед   численних  будівель  традиційно сірого кольору, постійного натовпу ( транспортна зупинка!), суєти  та безкінечного руху машин  почуваєшся   дещо стомлено і трохи тривожно. Тому  особливо  хочеться спокою, затишку, гармонії,  кольору, нарешті. А от і колір!  Бузково-рожевий, радісний – і це фасад нашої бібліотеки. Так і тягне підійти  ближче  і обов’язково  зайти  у гості.
     Памятаю, якось завітала я до бібліотеки  імені Шевченка  і так склалося, що у сандень.  Бібліотека була закрита, відбувалася санобробка. Я підходжу до бібліотеки і бачу  дівчину з ноутбуком,  яка  розчаровано і трохи  розгублено розглядала  об’яву  «Санітарний день». «Що – питаю,- без бібліотеки ніяк?» і чую у відповідь : «Так ото ж, виявляється - і ні  туди, і ні сюди!». Іще пам’ятаю, як я зраділа  такій  відповіді, наче премію  серйозну отримала. Ви чуєте?  Без нас ніяк!
Гостям завжди раді!
 Отже, бібліотека імені Шевченка  має 64 роки  від дня заснування.
    Відкрилась у 1949 році і називалась тоді просто – бібліотека №2, знаходилась  у приміщенні  барачного  типу в районі нинішньої вулиці Красної, фонди налічували близько 8 тисяч екземплярів друкованих видань.  Їй прийшлося  тричі вносити зміни  у свою назву:  у 1958 році  стала називатися бібліотекою  №9   Сталінського району ,  у 1967  було присвоєно  славне ім’я Тараса Григоровича Шевченка, яким працівники дуже пишаються. Нарешті , у 1977 році, після  централізації бібліотек міста Запоріжжя ,  звучить  як бібліотека-філія №10 імені Т.Г.Шевченка  з книжковим фондом  у 40 тисяч друкованих видань та на інших носіях, а також 88 назв  періодичних видань.
 У 80-х отримали  приміщення, в  якому  працюють і зараз.
Заходимо у хол, де нас уже чекали і звідки почалася  розмова . Хол являє собою  довгий вузький коридор. За других обставин така  скромна архітектурна ідея  виглядала б  незатишно – похмуро, а  у них навпаки -  яскраво і святково.  Допомогло  зонування  та ефект   обраного  кольору, від чого  коридор  здається наповненим  сонячним промінням. Мандруємо  ми  разом  із завідувачкою  Калініною Наталею Олександрівною. Вона почала свою розповідь  з  першої  зони - інформаційної  , яка  знайомить з усіма послугами, що надає бібліотека своїм користувачам, всім,  що відбувається у цих стінах :  заходи, акції,  опитування, головні події останніх днів у місті та інше.
 Наступна зона – галерея  творчих робіт  читачів, у день нашого «десантування» це була фотовиставка  читачки  Олени Павлюк.  
Бібліотечна арт - галерея
 Потім   галерея  арт- обєктів , що створили  самі господарі.  Це стало  чудовим  декоруванням  інтер’єру, причому фінансово  не затратним. Адже  для прояву  творчої  фантазії бібліотекарям   знадобилися   лише руки та старі газети.  Різноманітні роботи, виконані в стилі газетної пластики з елементами   скрапбуккінгу,  прикрашають стіни  і надають  неповторність  бібліотечному  приміщенню. 

 


  А ось  погляньте на цю  неповторну інсталяцію! Мені дуже хотілося кольорів ?  Ми всі їх отримали  у  надзвичайно  яскравому куточку.  Пам’ятаєте, є така акція «У вас є хлам – несіть його нам!»?  От і принесли  читачі справжній старенький велосипед. Бібліотекарки його  привели до ладу,  пофарбували  в  інтенсивно – бузковий , але на цьому  інсталяція не  закінчилась.  За словами  завідуючої,  йому навмисно надали вигляд  того самого  із відомої мелодії  «Я буду долго гнать  велосипед … нарву цветов и подарю букет, той девушке, которую люблю!». Букет дійсно є, але бібліотекарі не були б бібліотекарями, якби  не використали  об’єкт у  своїх цілях – крім букету  він везе коханій і  кілька  книжок.  «Зверху поклали  книгу під колір, таку ж бузкову, але поки ви прийшли, її вже хтось  поцупив, на велику нашу радість, до речі, - розповідає Наталя Олександрівна –  бачите, як  людина   любить читати!».


Куточок вийшов дійсно  дуже яскравий,  не просто позитивний, а радісний, і треба дуже  постаратися, аби, опинившись  тут, не посміхнутися.
  Якщо ви любите собак, шаленієте від котів і взагалі не уявляєте  свого життя без  тварин, то наступний куточок  саме для  Вас!  Він знайомить  відвідувачів з улюбленими тваринами   відомих  діячів  світової  культури . Матеріал  залишився  після  цікавого заходу  і так всім сподобався, що  його вирішили  залишити  на прохання читачів.  Саме тоді  зявилася   паперова чорна кішка , яка граціозно  супроводжує читача  у книжкових  стінах.   
 


  Взагалі тема  чотирилапих   у бібліотеці для всіх цікава, оскільки  запропонована читачами. Так зявився   авторський  міні-проект «Більше, ніж друзі». Одним із заходів цього проекту   стало  чудове  свято до Міжнародного  дня  тварин. Читачі прийшли  зі своїми улюбленцями, для  яких  був організований подіум. Якщо ви думаєте, що  тваринки  боялися  пройтися по подіуму і ховалися за спини  господарів, ви помиляєтесь.  З величезним задоволенням  демонстрували  вони  свою красу  та  милостиво дозволяли  себе  погладити всім бажаючим, бо в бібліотеку  приходять  дуже часто  і до підвищеної  уваги звикли.  
 Ось,  наприклад, пухнастий  рудий велетень кіт Василь, якого малим та худющим відбили у собак.  Він дуже любить приходити  до бібліотеки і поки  господар пан Сергій вибирає книги і спілкується  з іншими відвідувачами, Василько  поважно обходить  всі відділи та  приміщення, перевіряючи,  чи все в порядку.


    Або «зірка»   бібліотечної  реклами  песик Річчі.   Подивіться, як він гордо  рекламує бібліотеку  на вулиці ! Його  господарка  йде робити покупки до АТБ, а  Річчі залишає  в бібліотеці на годину –дві. Він також улюбленець і бібліотекарів, і відвідувачів.  Вважається,  що він завжди  зупиняє свій погляд  на особливо цікавій  книзі. Стільки виявилось бажаючих  поспілкуватися  з ним, що,за словами  дівчат, дехто приходить у бібліотеку саме тоді, коли «працюють»  Василь та Річчі.  
«Ми помітили, що особливо полюбляють  таких  «бібліотекарів»  наші читачі, що перенесли важкі захворювання серця. Дуже радіємо, що таким чином допомагаємо їм, - розповідають  працівники бібліотеки.
   Найбільша  зона  - мистецька, арт - галерея «Живопис – це поезія без слів». Вона презентувала  нам  картини  художника – аматора, працівника  заводу «Мотор Січ»  Олександра  Слоковенка . 


Роботи  дійсно професіональні, хоча  виставка  його робіт, організована бібліотекою, - перша у житті  цієї талановитої людини. Відкриття виставки відбулося  урочисто, роботи  викликали  захват у всіх присутніх . А потім  до бібліотеки завітали  колеги  пана Слоковенка  і пояснили, що ніколи навіть не здогадувалися про  його  талант, а також порадилися, як організувати   таку  виставку  на заводі.
 Далі зацікавилася преса.  Тож я про що?  Про те,  що  тільки  бібліотеці  художник  розповів  про своє хобі і отримав від неї підтримку.  Олександр на знак подяки   подарував  бібліотекаркам  свою картину, причому одну з найгарніших.
    Реалізації  творчого  потенціалу  читачів  бібліотека  приділяє  надзвичайно велику увагу,  постійно організовуючи  вернісажі  їх  робіт. Саме  тут, у стінах бібліотеки,  хтось дізнався для себе, що він, виявляється,  чудово малює,  прекрасно декламує,  вишиває, має  непогані акторські здібності або  ювелірно виконує хенд- мейд-  цікавинки.
         Ми – на абонементі.  Нас  зустрічає  Ольга Михайлівна Смирнова. Тут ваблять своєю оригінальністю  книжкові виставки. Журнальні новинки  зручно розмістилися на  бібліотечній драбині, а кому не вистачило місця, в хід пішли вішалки  для одягу. 
 
  Полюбляють читачі постійно діючу «Літературну валізу» ( це ж так цікаво: ритися як дитина у справжній валізі). 



Багато цікавого завжди на полиці  «Книга на імя бестселер, автор на імя сенсація».  Запросить до подорожі  книжково-ілюстративна  виставка про найгарніші куточки  України. Окрасою  абонементу був і є куточок   Шевченка  «Вічний  як життя» : завжди  охайний, завжди у квітах. До речі,  вишитий портрет  Кобзаря – робота читачки бібліотеки. І обов’язково кетяг калини та рушники.
 Віє спокоєм   від   релакс-зони . Тематика її різна і залежить від пори року, емоційного стану, але,  в першу чергу, побажань самих читачів.
Нинішня  золота  осінь запросила  нас на лісову галявину  з хмизом, грибами, ягодами,  навіть забутим  кимось  в лісі  капелюшком  на пеньочку  - це частина перша  релакс-куточку.
 
  А друга, мабуть, була створена на бажання тих, хто не встиг влітку побувати на морі. Блакитні  хвилі , веселі дельфіни, справжні мушлі, морські камінці, силуети риб і взагалі ,здається, що тут  навіть морем   пахне.
  Обирає читач собі  «атмосферу» і  відпочиває. При цьому  може заглибитися у читання, цього разу  запросили  на «Книжкове частування». Чим  частуєте сьогодні,  бібліотекарі? Новинки на всі смаки: Ірен Роздобудько, Андрій Кокотюха, Віталій Шевченко  -для  шанувальників  сучасної української та запорізької книги, любителів  класики  чекають нові видання Агатангела Кримського та Андрія Лиговського.  Поціновувачі  зарубіжної  літератури  відкриють для себе «Революцію мурах»   Бернара  Вебера.
    Йдемо далі.  Читальна зала –володіння  Лариси  Альбертівни  Бобіної та бібліографа  Ірини Вікторівни Петренко. Сюди ми потрапили  не просто, а отримавши  «квитки»  на бібліотечний « транспорт»  під назвою «Трамвай бажань». Так називалась книжкова виставка, організована  Ларисою Альбертівною.  Чотири  «зупинки»  -розділи   - Любові,   Натхнення, Добробуту  і Здоров’я-  популяризують   новинки  художньої  і галузевої  літератури. Виставка яскраво ілюстрована ,  з цікавим предметним рядом . А щоб  нагадати  про справжні поїздки у переповненому  трамваї, не забули навіть  ілюстровані гуморески  на цю тему.


 Квитки  ж на трамвай  не прості,  кожному з нас  вони щось  віщували : комусь пригоду, комусь цікаву зустріч, а комусь  важливу  у житті подію.
   Слід відмітити,  що працівники бібліотеки імені Т.Шевченка  до популяризації  книги і читання  через наочні форми  ставляться  дуже  креативно.  Їх книжкові експозиції   не тільки різножанрові, але й  несподівані. Так на День відкритих дверей  до нашого професійного свята  реклама  книжкових фондів знайшла собі місце  на  східцях при вході до бібліотеки. Бібліотекарі зробили це з тією метою, аби  здалеку було видно наше свято. Кожен міг  погортати книги  і за бажанням відразу взяти для читання.
  Сучасну  українську  прозу   було представлено  «за смаком». Так  зі смаком гіркого полину  подавалися «Записки  українського  самашедшого»  Ліни Костенко. Терпкий присмак вікової української  історії  відчувається,  на думку бібліотекарів, у книзі Володимира Лиса «Століття Якова».
Працівники бібліотеки  часто  пропонують  читачам  організувати   книжкову  виставку власними руками. Причому вимагають від  них,  щоб робилося все як  треба: і книги, і ілюстрації, і предметний ряд на власний  розсуд.
 Цікаво організовуються  такі інтерактивні виставки  до свят. До Дня св. Валентина  було проведено  майстер-клас  по виготовленню  святкових  листівок. По закінченні  хтось всі свої роботи забрав із собою, а хтось навчився робити і залишив у бібліотеці. От тоді  читачі подали ідею  - на таких листівках написати вітання  і зібрати докупи, щоб було гарно і святково. Працівники бібліотеки лише трохи доповнили, запропонувавши  організувати виставку – сушку, на якій  книги супроводжуються  роботами читачів. Кожен бажаючий міг вибрати собі у подарунок  листівку, але натомість мав власноруч змайструвати  свою і  причепити її на вільне місце. « Отак, - сміються  дівчата,- ми майже весь Шевченківський  навчити робити вітальні листівки своїм коханим власними руками. А у бібліотеці  відбулося справжнє свято  любові» .
  Щодо самої читальної зали, то тут особливо відчувається  поєднання  традицій та інновацій. Компютери та інша сучасна техніка  почувають себе  затишно у куточку  старовини  серед предметів  народного  побуту.  Поряд з комп’ютером лавка, накрита рядном.  « Нашим читачам дуже подобається. Стомився  розглядати  екран комп’ютера,  печуть очі і болить голова – сідає на лавку  і починає  розглядати    зовсім інші  речі, сповнені  могутньої  оздоровчої  сили. Адже бібліотекарі прекрасно знають  позитивний ефект присутності  наших  першоджерел».
  У народному куточку  багато  речей, зроблених руками бібліотекарів. Скажімо, із солоного тіста майструє  чудові  витвори  Лариса  Альбертівна, гарні ляльки –україночки – витвір рук  Ірини Вікторівни.  Всі працівники  бібліотеки  люблять   проводити  майстер –класи  і для дорослих,  і для підлітків. Навчили читачів багато чому, та найбільше  вони люблять своїми руками робити  вітальні листівки  та  закладинки. Це дійсно цікаві витвори з елементами скрапбуккінгу.
 Обереги у вигляді  ляльки-мотанки   навчилися робити читачі  всієї нашої системи.  Робили їх і в бібліотеці імені Т.Шевченка, причому для  конкретних адресатів. Мотанки  поїхали в зону АТО  захищати наших воїнів.  І хоча майстер-клас  з їх виготовлення  закінчився, та кожен бажаючий у який завгодно день   може змайструвати  оберег   і передати його нашим героям. 
  Якщо вже торкнулися  патріотичної теми , то  слід сказати, що  з перших днів до нинішнього   бібліотекарі активно допомагають   бійцям. Спочатку вони дізнавалися, які конкретно речі вкрай необхідні  захисникам,  купували їх (шкарпетки, білизна, предмети гігієни, ліки  тощо) і передавали безпосередньо на блокпост. А потім долучилися разом із читачами до  благодійної акції «Бібліотеки – захисникам Вітчизни», що почала працювати у всій системі. 
Активно працювала бібліотека  і з переселенцями, про що детально розповіла у статтях «Замість стін будуємо мости» та «Три літери, за якими сховалося життя» до журналу «Бібліотечний форум України»№1  та №4 за 2015 рік.
    А ми продовжуємо  знайомитися з роботою читальної зали.   Цікаво працює  бібліограф  Ірина Вікторівна. Вона   презентувала  колегам  із системи  свої творчі доробки : числені  буклети, пам’ятки,  закладинки, рекомендаційні списки , тематичні теки, детально  ілюстрований  щоденник  бібліографічних  занять, огляд досвіду роботи з різних тем та інші  бібліографічні форми роботи. Особливо всім сподобався  скрапбук   за книгою Марії Матіос  « Кулінарні  фіглі-міглі».
Колеги  зацікавилися також подарунками – оберегами , на яких з одного боку розмістилися народні символи , виготовлені із солоного тіста ( соняшник, дубові листочки, бублики тощо). З іншого боку -  їх детальний опис. Причому  на кожному подарунку  свої   символи.
А ще Ірина Вікторівна пише чудові вірші. Наш місцевий літературно-художній  альманах «Хортиця»  друкував  розповідь Ірини Вікторівни про День відкритих дверей у бібліотеці, яка  супроводжувалась   прекрасним  віршем  про бібліотеку.
 Тут, у читальній залі,  нам запропонували  огляд  діяльності  бібліотеки  за основними  напрямками у вигляді електронної презентації. Кожен працівник прокоментував  окремий  розділ презентації, який сам і підготував. Ця презентація представлена  на диску як додаток до моєї розповіді.
         Цікавим є досвід бібліотеки у проектній діяльності.  Захистивши грант від «Бібліомосту» , відкривши  інтернет-центр ,  бібліотека  відразу  почала реалізовувати  соціальний   проект «ПК  - це просто». Це  бібліотечна послуга, яка надає можливість  користувачам  безкоштовно отримати навички   користування  ПК.  Зараз  цей проект  отримав  двомодульну  форму.  Окрім основної  виділилася іще  одна  група   бажаючих   освоїти ноутбуки. Як правило  це люди, для яких  подібні знання та вміння  абсолютно  обов’язкові ,  адже  від цього залежить їх подальше перебування на своїй посаді.  Якщо врахувати, що  ринкова вартість  такого курсу  1500 гривень і не кожен може собі  це дозволити, то стає зрозумілим,  яку  користь  громаді приносить така діяльність  бібліотеки. У чергу на такі бібліотечні курси записуються  заздалегідь, вчаться із задоволенням і закінчують  навчання  випускним із квітами,  цукерками і  численними  подяками.
  Якось  випускники  подарували бібліотекаркам  300 гривень з проханням, щоб ті купили собі щось смачненьке.  Але  дівчата  замість цукерок придбали яскраву фарбу і організували суботник. От звідки  яскраво-рожевий  фасад  бібліотеки. До сих пір  їм шлють  вітання та вірші колишні  випускники, які саме тут, на курсах, навчились  користуватись електронною  поштою та відкрили свою власну  електронну адресу. Часто листи  по  e-mail  приходять  із-за кордону. Проводять навчання  в групах  Наталя Олександрівна та Ірина  Вікторівна.
   Поряд з цим проектом реалізовується і лінгвістичний проект «English 123 в бібліотеці». Це сучасна бібліотечна послуга, яка  надає можливість користувачам віком від 10 до 85 років  безоплатно вивчати англійську мову. Курс створений на основі методики «123», розробленої міжнародним колективом фахівців «Fanmedua». Вона  грунтується на  створенні ситуацій  спілкування,  максимально  наближених   до  повсякденних  життєвих  епізодів. В результаті користувач  вчиться  не тільки говорити, а й думати  англійською.
   У проекті практикуються  ігри, фільми НД, пісні   та фото-уроки. І  якщо 80% матеріалу  користувач виконує правильно,  він  отримує  сертифікат, що  засвідчує досягнення  певного  рівня  володіння  мовою  за  шкалою  Ради Європи.    Адміністратором  проекту є Лариса Альбертівна. 
  Та  спонукання  до вивчення  англійської  відбувається не тільки на  проектних заняттях. В ігровій формі  навчалися  іноземній мові  можна на літніх вуличних майданчиках  у колі підлітків.  Дійство  привернуло увагу  і дорослих.  Таким чином  бібліотекарки не тільки   вивчали мову разом з присутніми, але й рекламували   свій лінгвістичний проект. У світлі  знаменних подій 2016 року в Україні  - Рік англійської смови-   проект «English 123»  особливо актуальний.
  Ще однією особливістю  проектної діяльності  бібліотеки имені Шевченка  є той факт, що  залучення  користувачів до  переваг  інформаційних технологій  відбувається на  тлі  широкої популяризації  книги та читання. Причому не  переглядання контенту  в електронній  книзі , а саме  справжнє читання  паперової книги, читання  детальне,  зі смакуванням   особливо вдалих  епізодів,  із вдумливим повторним перечитуванням та  обговоренням  найцікавішого.
На щастя, ще є читачі, для яких книга  ніколи не залишиться у минулому.
Вони читають, декламують  поетичні рядки,  пишуть самі, співають  і збираються  в бібліотечній  літературній  вітальні  у колі однодумців.
Що ж стосується  молоді, то цікавість  до книги  у підлітків та юнацтва,  впевнені  бібліотекарі,  будується на ігрових  моментах і почутті  гумору. Ось як, наприклад, запрошували  школярів на літературний  квест,  присвячений  жанру детектива:
                                            «Дорогий друже!
    Запрошуємо тебе на зліт літературних детективів, який відбудеться 1.06. о 10 ранку.  Місце зустрічі – лавка   біля  під’їзду за  бібліотекою.
Для конспірації  бажано  мати  темні окуляри, картуз та непомітний зручний  одяг. Запам’ятай  таємний  пароль: « Як пройти до бібліотеки?» і  таємну  відповідь : «О 2-й ночі бібліотека не працює».
Будь обережним! Перед тим, як прийти, перевір, чи немає за  тобою  «хвоста». Нікому  нічого  не розповідай, тримай все  в таємниці.
                                             Твої таємні друзі»
Учасників   квесту  не  тільки  зібралося   багато,  вони , як ви здогадалися,  привели з собою   і друзів.
При бібліотеці почав працювати  «Театр книги». А почалося все  з гри-інсценування за книгою Лаури  Джаффе «Про мишенятка».  І хоча книга для дітей молодшого віку ,  старшокласники   з великим бажанням   прийняли участь  у виставі під відкритим небом.  Зараз  готується  вистава за п’єсою Екзюпері   «Маленький  принц».
Запам’яталося  читачам  яскравий  «зелений»  літній проект  «Еколіто»  з веселим  спілкуванням  з природою та  її таємницями.
Здивували  своїх читачів  працівники бібліотеки і  краєзнавчою прогулянкою«Вулицями нашого міста». Почалася екскурсія в стінах бібліотеки. Далі  помандрували  в район   колишнього  хутора  глухонімих (нинішній «Зелений яр»). Бібліотекарі добре підготувалися – була проведена  серйозна пошукова робота, організована  мобільна   фото-виставка   світлин , з  яких можна було побачити, яким був той хутір і старі вулиці.  Побачили  екскурсанти також і пам’ятник Тарасу Шевченку.
Як могло взагалі статися, що  ніхто не згадував про  надзвичайно гарну  скульптуру  Кобзаря? Можливо тому, що  він знаходився у дворах, куди  не кожен зайде? І все одно  культурне Запоріжжя мало б  про цей пам’ятник знати. Спасибі тобі, бібліотеко імені Шевченка, що привернула  нашу увагу.
 І на закінчення. Всім присутнім колегам  мандрівка до  філії дуже сподобалась. Розглядали, фотографували, записували, розпитували, розглядали  і на моє прохання висловити  свої враження  відповіли: «Та що тут сказати – надзвичайно цікаво. Чудово і ще раз чудово!».
Ніхто не поспішав  розходитись не дивлячись на моє прохання  повертатися у свої філії. 
  З відчуттям  свята  поїхала до Центральної бібліотеки і я. Колектив дійсно дуже добре підготувався. Кожен працівник  має настільки багато  цікавого у своїх  досягненнях і настільки  велике його бажання поділитися набутим досвідом, що я ледве  стримувала їх розповіді  у рамках часу, хоча, признаюсь відверто, мені   не хотілось.  Дуже ціную  таку рису колективу бібліотеки імені Шевченка  як  бажання   відстежувати  найновіше у бібліотечній справі  і впроваджувати у практику. Щодня  Вони мандрують  сайтами, що пропонують участь у грантах та конкурсах, обираючи для себе найбільш цікаве.
На мій погляд, успішність цієї бібліотеки та її цікаві заходи пояснюються, серед усього іншого, і паралельним фахом бібліотекарів: Наталя Олександрівна має, окрім бібліотечної, іще вищу юридичну освіту, Лариса Альбертівна, маючи вищу бібліотечну освіту, чудово малює, Ірина Вікторівна – філолог, а Ольга Михайлівна педагог. Вони активно користуються знаннями та вміннями у роботі з читачами. З питань електронного самоврядування головним помічником користувачів є Наталя Олександрівна. Очима і руками Лариси Альбертівни створена неповторна наочність та оформлення книжкових виставок. Чудові сценарії пише та керує бібліотечним театром Ірина Вікторівна. Знайде підхід до якого завгодно читача Ольга Михайлівна. А всі разом вони вміло пропагують книгу та можливості сучасної бібліотеки.
Своїм досвідом  шевченківці діляться  з іншими колегами, друкуючи статті  у професійних журналах: «Обучение поздно начинающих», «Обучение поздно начинающих. Часть ІІ», «У пошуках нових рішень: сучасні інтернет – технології в бібліотеках» , «Людина. Книга. Життя.» -  «Бібліотечний форум України» №4 за 2013 рік, №3 , №4 за 2014 рік, №2 за 2015 рік.
У них багато планів, про які вони можуть говорити годинами, і відчувається, що все обов’язково буде здійснено. Дякуємо вам, шановні бібліотекарі, за чудову зустріч і впевнені – ваші ідеї, знахідки, інновації  будуть  дуже важливими  для користувачів, бо  перш за все орієнтовані на їх потреби. За це читачі  вас і люблять!



   


Дописати коментар

Правила коментування:
1. Будьте шановливими, не ображайте автора чи іншого коментатора.
2. Скористайтеся матеріалами, ідеями, досвідом замість безцільного коментування.
3. Не використовуйте непристойні вислови та вульгарну мову.
4. Коментуючи, дотримуйтеся теми публікації.
5. Коментарі, які не відповідають вказаним крітеріям, будуть вилучені.